"Як повинні проводити громадське обговорення проектів забудови території Києва"
 
Неконтрольована й несистемна забудова міста Києва порушує права киян та фактично руйнує місто.
 
Плани забудови і розвитку міста мають обговорюватися та погоджуватися з київською громадою.
 
Існують такі механізми впливу громадськості на прийняття рішень щодо забудови:
1) громадське обговорення;
2)  слухання;
3) загальні збори громадян;
4) архітектурно-містобудівна рада;
5) місцева ініціатива;
6) місцевий референдум.
 
Якщо Ви бажаєте взяти участь в обговоренні містобудівної та проектної документації, ВИ МОЖЕТЕ:
 
· НАПИСАТИ ЗВЕРНЕННЯ до міської або районної адміністрації чи до проектного інституту, що розробляє містобудівну документацію, з проханням надати проекти документів. Вам повинні протягом 30 днів надати цю інформацію або надати можливість з нею ознайомитися.
 
· ЗВЕРНУТИСЯ до міської або районної адміністрації або до проектного інституту, що розробляє містобудівну документацію, З ВИМОГОЮ ВРАХУВАТИ Ваші пропозиції щодо забудови міста або окремих мікрорайонів. Ваші пропозиції мають або врахувати, або ж надати аргументовану відмову протягом 30 днів.
 
· ВЗЯТИ УЧАСТЬ У ГРОМАДСЬКИХ СЛУХАННЯХ і подати пропозиції до резолюції, які в разі їх схвалення учасниками мають бути розглянуті КМДА або РДА чи проектним інститутом, що розробляє містобудівну документацію.
 
· ПРОВЕСТИ ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ ГРОМАДЯН, рекомендації яких мають бути розглянуті районною адміністрацією, якщо їх схвалить понад 100 осіб, або міською адміністрацією, якщо їх схвалить понад 1000 осіб.
 
·  УЧАСТЬ в обговоренні проекту містобудівної документації або проектної документації на засіданні Архітектурно-містобудівної ради.
 
Громадське обговорення та громадські слухання
 
Досить часто поняття «громадське обговорення» і «громадські слухання» розуміють як одне і те ж само. Проте перше поняття є більш широким, оскільки процедура громадського обговорення включає громадські слухання як окремий захід. Отже,
 
громадське обговорення – це процедура виявлення громадської думки з метою її врахування при прийнятті рішень.
 
Залежно від того, на інтереси якої групи людей вплине прийняте рішення, громадське обговорення (громадські слухання) може мати міський, районний, мікрорайонний чи навіть квартальний або будинковий рівень.
 
Громадські слухання – це частина процедури громадського обговорення (захід), що проводиться в очній формі і є одним із механізмів узгодження інтересів різних груп населення, що виявляють зацікавленість в обговоренні питання, винесеного на громадське обговорення.

Мета громадського обговорення (громадських слухань): 
- визначення всіх зацікавлених сторін;
- фіксація позиції кожної із зацікавлених сторін щодо обговорюваного питання;
- вироблення взаємоприйнятного (компромісного) варіанта рішення шляхом обговорення різних поглядів.
 
Що регламентує процедури проведення громадського обговорення та громадських слухань щодо питань забудови?
 
Проведення громадського обговорення містобудівної документації регламентується ст. 18 Закону України «Про планування та забудову територій». 

Для врахування громадських і приватних інтересів виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) зобов’язаний:

1) протягом двох тижнів після прийняття рішення про розроблення відповідної містобудівної документації, місцевих правил забудови повідомити через засоби масової інформації про початок їх розроблення, а також про форми, місце і строк подання фізичними та юридичними особами пропозицій щодо цієї документації; 

2) протягом місяця після завершення розроблення відповідної містобудівної документації, місцевих правил забудови повідомити через засоби масової інформації про місце їх розгляду, форми, місце та строк подання пропозицій (зауважень), порядок їх обговорення; 

3) оприлюднити через засоби масової інформації рішення про затвердження містобудівної документації, місцевих правил забудови та змін до них, а також дати роз'яснення про їх зміст; 

4) проінформувати про правові, економічні та екологічні наслідки планування території, а також про порядок урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок, будівель і споруд, що оточують місце будівництва. 

! Містобудівна документація – це затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій (району, мікрорайону, міста). 

Проектна документація – це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об’єктів будівництва (тобто окремого об’єкту будівництва). 

Коли виникають конфлікти при будівництві окремого об’єкта – житлового чи офісного будинку в існуючій забудові, представники міської влади часто стверджують, що обговоренню підлягає тільки містобудівна документація, тобто плани щодо забудови кварталів, мікрорайонів, районів чи цілого міста, але відповідно до статті 25 Закону України «Про архітектурну діяльність» громадяни та громадські організації, які не беруть безпосередньої участі у створенні об'єктів архітектури, мають право: 

· одержувати в органах влади інформацію щодо підготовки і прийняття рішень з планування, забудови та реконструкції населених пунктів, окремих територій і конкретних об'єктів архітектури, додержання при цьому вимог законодавства про збереження пам'яток історії та культури, довкілля;

· брати участь в обговоренні архітектурних рішень проектів у встановленому порядку;

· захищати свої інтереси під час проектування і будівництва нових та експлуатації існуючих об'єктів архітектури відповідно до законодавства.
 
Порядок проведення громадського обговорення проектів містобудівної документації
 
Пунктом 2.1.11 Правил забудови міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради № 11/2587 від 27 січня 2005 року, повноваження щодо проведення громадського обговорення проектів містобудівної документації делегуються районним держадміністраціям:
 
«У разі прийняття рішення про розроблення схеми планування території, іншої містобудівної документації з планування окремої території відповідна районна в м. Києві державна адміністрація інформує через засоби масової інформації про розроблення містобудівної документації відповідно до статті 18 Закону України «Про планування і забудову територій». Цим же пунктом Правил встановлюється, що:
 
"Порядок проведення громадського обговорення містобудівної документації та інформування населення у випадках, визначених законодавством, урахування законних інтересів власників і користувачів земельних ділянок, будівель і споруд, що оточують місце будівництва, встановлюється рішеннями Київради”.
 
Пунктом 2.1.3 Правил забудови міста Києва встановлюється, що:
 
«Замовник містобудівної документації з планування та забудови території (частини території) відповідного адміністративного у м. Києві району забезпечує «проведення громадського обговорення містобудівної документації та урахування законних громадських і приватних інтересів у встановленому порядку».
 
«Для врахування громадських і приватних інтересів Головкиївархітектура забезпечує розгляд та громадське обговорення матеріалів містобудівної документації на архітектурно-містобудівній раді при Головкиївархітектурі за участю представників громадських організацій, органів самоорганізації населення відповідної території, створених в установленому порядку».
 
16 червня 2005 року Київрадою були прийняті рішення «Про врахування громадських інтересів та захист прав громадян при проведенні містобудівної діяльності в місті Києві» (№ 439/3015) та «Про порядок громадського обговорення містобудівної документації в місті Києві» (№ 438/3014).
 
У рішенні Київської міської ради «Про врахування громадських інтересів та захист прав громадян при проведенні містобудівної діяльності в місті Києві» зазначено, що громадські слухання та опитування населення проводяться згідно з окремими рішеннями Київради і тільки з тих питань, які «мають важливе суспільне значення для міста Києва».
 
Рішення Київської міської ради «Про порядок громадського обговорення містобудівної документації в місті Києві» пропонує такі види громадського обговорення, на яких громадськість не буде мати офіційного права голосу: розширені засідання постійної комісії Київради з питань містобудування та архі­тектури, колегії виконавчого органу Київради (Київської міської державної адмініс­трації), засідання архітектурно-містобудів­ної ради при Головному управлінні місто­будування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністра­ції), районної у місті Києві державної адмі­ністрації.
 
Сама ж процедура громадського обговорення тут зводиться до трьох кроків: оприлюднення інформації; надання відповідей на пропозиції громадськості; «круглих столів» на ТРК «Київ», теле­візійних конференцій, зібрань громадських організацій.

Варто зазначити, що проведення «круглих столів» на ТРК «Київ» та телевізійних конференцій не мають жодних правових наслідків; окрім того, під час презентацій чи оприлюднення інформації не з’ясовується і не фіксується (у протоколах громадських обговорень) громадська думка.

В цьому рішенні також указується на те, що до розгляду приймаються тільки колективні пропозиції громадян.

Рішення не встановлює критеріїв вибору приміщення для проведення громадських слухань: його місткість (площу), місце розташування, вимоги до приміщення, де виставляється містобудівна експозиція, та термін її представлення.

Рішення також обмежує доступ громадськості до засідань Архітектурно-містобудівної ради та унеможливлює доступ киян, які не входять до жодних організацій, до такого виду так званого громадського обговорення, як містобудівна рада.
 
Через свою недосконалість ці рішення не можуть виконувати покладені на них завдання, що було доведено на практиці.
 
В них залишаються нерозкритими такі питання:
 
Якими взагалі повинні бути результати слухань? Якщо це висловлені та сформульовані громадськістю пропозиції щодо конкретних проектів рішень міської влади, то скільки часу органи міської влади повинні їх розглядати та в які терміни надавати на них умотивовані відповіді? Як громадськість про ці відповіді повідомляється?
 
Де і яким чином публікуються самі проекти вищезгаданих рішень, щодо яких можна надавати пропозиції? Який установлюється термін для надання пропозицій?
 
Яким чином і ким громадськості надаватиметься інформація з містобудівних питань для проведення справді серйозних слухань? Чи можна громадськості очікувати представників органів влади на цих слуханнях? Чи, може, вони, як і запити про отримання інформації, будуть ігноруватися?
 
Міська влада не встановила для чиновників конкретних строків та правил надання інформації на запити громадськості для забезпечення проведення громадських слухань (що перебуває в її компетенції).
 
Отже, доходимо висновку, що вищезазначені рішення Київради є суперечливими між собою і, понад те, суперечать чинному законодавству України, а тому ми пропонуємо вам керуватися ст. 18 Закону України «Про планування та забудову територій» та Статутом територіальної громади міста Києва.
 
Порядок проведення громадських слухань
 
Власне процедуру проведення громадських слухань у м. Києві регламентує ст. 13 Статуту територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київради № 371/1805 від 28 березня 2002 року, в якій установлені такі правила:
1. Громадські слухання з питань, віднесених до відання Київського міського голови та Київської міської ради, проводяться не рідше одного разу на рік, а з питань, віднесених до відання районної у місті Києві ради, – не рідше двох разів на рік.
2. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами та посадовими особами місцевого самоврядування.
3. Про час, місце проведення та питання, які виносяться на громадські слухання, члени територіальної громади міста Києва сповіщаються не пізніше як за 10 днів до їх проведення через засоби масової інформації.
4. Пропозиції за результатами громадських слухань вважаються внесеними, якщо за них проголосувало більше половини учасників відповідних громадських слухань.
5. Про результати громадських слухань Київська міська рада, районна у місті Києві рада інформує членів територіальної громади міста Києва в десятиденний термін.

Умови легітимності громадського обговорення (громадських слухань):
 
- виконання вимог вищенаведених діючих регламентів щодо процедур громадського обговорення та громадських слухань;
- обов’язкова участь у процесі громадського обговорення (громадських слухань) безумовно зацікавленої громадськості (тобто людей, на умови проживання яких вплине прийняте рішення);
- обов’язкова фіксація результатів: результати громадського обговорення мають бути оформлені протоколом, а результати громадських слухань – протоколом та резолюцією, підписані головою та секретарем слухань;
- реєстрація учасників слухань.
 
Що варто знати, йдучи на громадські слухання?
 
- Варто бути обізнаним щодо законодавчого регламентування процедури проведення громадських слухань (наведено вище).
- Треба мати при собі паспорт – він знадобиться в тому разі, якщо голосування на слуханнях відбуватиметься за мандатами.
- Варто запропонувати кандидатуру від громадськості до президії громадських слухань – так у вас буде більше можливості впливати на їх легітимність.
- Результати проведених громадських слухань мають рекомендаційний характер для міської ради, її виконавчих органів.
- Голова та секретар слухань обираються зі складу учасників слухань (якщо слухання проводяться з ініціативи громадян).
 
Як проводиться громадське обговорення містобудівної документації у м. Києві?
 
Щодо аналізу практики громадського обговорення містобудівної документації у м. Києві варто зазначити, що в цьому напрямку проглядаються два підходи:
1) масове громадське обговорення містобудівної документації після завершення її розробки (що спостерігалося під час так званого громадського обговорення Детального плану території Печерського району, коли на «слухання» прийшла критично налаштована громадськість, яку не інформували в процесі розробки ДПТ);
2) «дозоване» громадське обговорення, коли воно проводиться з окремими територіальними громадами, органами самоорганізації населення конкретних мікрорайонів, громадськими організаціями (як у випадку розробки Схеми планування території південного планувального району в Голосіївському адміністративному районі міста Києва, коли громадськість постійно інформувалась у процесі розробки цієї схеми).
 
Загальні збори
 
Ще однією процедурою з’ясування громадської думки щодо забудови є загальні збори.
Згідно зі статтею 11 Статуту територіальної громади міста Києва загальні збори в столиці є формою безпосередньої участі членів територіальної громади міста у розв’язанні питань місцевого самоврядування.
Загальні збори проводяться за місцем проживання членів територіальної громади міста Києва. За цього не має значення, який відсоток від загальної кількості жителів прийде на загальні збори. Головне – дотримання нижченаведених умов:
- рішення загальних зборів членів територіальної громади міста Києва, прийняте більш ніж 100 учасниками таких зборів, вважається обов'язковим до розгляду на сесії районної у місті Києві ради;
- рішення загальних зборів членів територіальної громади міста Києва, прийняте більш ніж 1000 учасниками таких зборів, вважається обов'язковим до розгляду на сесії Київської міської ради.
На відміну від громадського обговорення (громадських слухань) ініціювання загальних зборів, від якого і залежить їх легітимність, чітко визначене цією ж статтею Статуту: збори жителів за місцем проживання можуть скликатися не тільки Київським міським головою, Київською міською радою, районними у місті Києві радами, їх виконавчими органами, органами самоорганізації населення, депутатами Верховної Ради України, обраними у відповідних мажоритарних виборчих округах, депутатами Київської міської ради та районних у місті Києві рад, а й ініціативними групами членів територіальної громади міста Києва.

Ініціатори проведення загальних зборів, рішення яких буде передано до розгляду відповідних рад, за 10 днів до дня їх проведення мають повідомити Київського міського голову та (або) голів районних у місті Києві рад про питання, які будуть розглядатися на цих зборах, час і місце їх проведення.
З розглянутих питань загальні збори приймають рішення більшістю присутніх на зборах відкритим або таємним голосуванням. Рішення загальних зборів жителів за місцем проживання підписується головою і секретарем зборів, а з питань, що передаються на розгляд відповідних рад, – усіма учасниками зборів, які підтримують прийняте рішення.

! Висновок: якщо міська влада відмовляється провести громадське обговорення, проведіть загальні збори – їх результати мають наслідки, аналогічні громадському обговоренню (громадським слуханням).
 
Архітектурно-містобудівна рада
 
Архітектурно-містобудівна рада – це постійно діючий дорадчий орган, що розглядає проекти містобудівної документації, проектну документацію окремих об’єктів, інші питання архітектури та будівництва і надає рекомендації Головному управлінню містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА, замовникам і розробникам проектної документації щодо її погодження (затвердження) або доопрацювання.
 
Головою Архітектурно-містобудівної ради є начальник Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА.
 
До складу Ради мають входити містобудівники й архітектори, які становлять не менше половини від загальної кількості членів ради, а також інженери, будівельники, науковці, провідні фахівці в галузі охорони культурної спадщини, історики, археологи, мистецтвознавці, екологи, представники творчих спілок та інших громадських професійних організацій.
 
Компетенція Архітектурно-містобудівної ради
 
Протокол засідання Архітектурно-містобудівної ради є рекомендаційним документом щодо схвалення принципових містобудівних, архітектурних, інженерних та інших проектних рішень розглянутої проектної документації з відповідними висновками, зауваженнями і рекомендаціями, які враховуються при подальшій розробці та погодженні проектної документації.
 
Документом, що засвідчує остаточне погодження проектної документації, є лист-погодження Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища.
 
Порядок роботи Архітектурно-містобудівної ради
 
Архітектурно-містобудівна рада діє відповідно до «Положення про Архітектурно-містобудівну раду при Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища» затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 2295 від 10 грудня 2003 року.
 
Формою роботи Архітектурно-містобудівної ради та її секцій є засідання, що проводяться за планами та з порядком денним, який складається секретарем ради (секції) і затверджується головою Архітектурно-містобудівної ради чи її секції.
 
Включення питання до порядку денного Архітектурно-містобудівної ради чи її секції може бути здійснено також за відповідним рішенням керівництва Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, клопотанням громадських організацій.
 
Дата і порядок денний засідань Архітектурно-містобудівної ради визначаються та затверджуються головою ради і мають бути оприлюднені в доступних для населення приміщеннях та через засоби масової інформації.
 
Засідання Архітектурно-містобудівної ради чи її секцій вважається чинним за умови, якщо в її роботі беруть участь не менше половини складу членів ради (секції).
 
На засідання Архітектурно-містобудівної ради чи її секцій у разі потреби, крім замовника та розробників проекту, можуть бути також запрошені без права голосування представники зацікавлених державних і недержавних установ, проектних, науково-дослідних і громадських організацій, експертизи, преси тощо. Також на засіданнях Архітектурно-містобудівної ради мають право бути присутніми інші зацікавлені громадяни. За цього їх участь в обговоренні питань регулюється головою Архітектурно-містобудівної ради.
 
Як узяти участь у роботі Архітектурно-містобудівної ради?
 
Засідання Архітектурно-містобудівної ради у м. Києві відбуваються по середах (початок – о 10.00) у приміщенні Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА (вул. Хрещатик, 32).
 
Згідно з уже згадуваним у цьому буклеті Порядком громадського обговорення містобудівної документації в місті Києві:
 
«У разі необхідності бути присутніми на засіданні уповноваженим представникам громадських організацій, органів самоорга­нізації населення, зареєстрованих в уста­новленому порядку, власникам будівель і споруд та земельних ділянок у відповідно­му кварталі, мікрорайоні м. Києва слід по­дати заяву на ім'я голови архітектурно-міс­тобудівної ради щодо участі в громадському об­говоренні не пізніше ніж за два календар­них дні до запланованого засідання архі­тектурно-містобудівної ради. У заяві мають бу­ти зазначені прізвища представників гро­мадськості, які визначені для присутності на громадському обговоренні».
 
! Заяву на участь в засіданні Архітектурно-містобудівної ради необхідно подати на ім’я Голови Архітектурно-містобудівної ради - начальника Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА (Присяжнюк Василь Федорович) за адресою: вул. Хрещатик, 32.
Заяву можна принести особисто не пізніше ранку понеділка і зареєструвати її в канцелярії, або надіслати рекомендованим листом (поштовий індекс 01001) (тел. Управління: 235-10-25, 254-15-45).